Що означають етикетки на купальниках?

Фаворити у спорті, нейлон і лайкра поступово знайшли своє місце у буденному житті  і назавжди змінили вигляд пляжної моди. Саме ці матеріали перетворили жінок з безформенними купальними костюмами  на персонажів з обкладинки глянцевих видань. Сьогодні нові матеріали з'являються неймовірно швидко та мають різні вдластивості. Для того, щоб знати заздалегідь, чого очікувати від вашого пляжного вбрання ознайомтесь із термінами, що зустрічаються на етикетках.

 

Поліамід (РА)

Легкий, міцний та щільний, швидко висихає та чудово підтягує фігуру. Йому на страшна морська вода та луги, він не гниє і, як більшість синтетичних тканин  не сідає. Проте його волокна руйнуються під прямими сонячними променями. Тому засмагати у такому купальнику цілими днями на пліжі ми не радимо. 

Поліамід швидко розтягується, тому до нього додають еластан приблизно у співвідношенні 80/20. Поліамід сам по собі гарно блищить і пасуватиме любителькам нічних пляжних вечірок.

 

Тактель (ТАС)

Надтонке поліамідне волокно запропоноване маркою DuPon, має усі вже перераховані нами плюси: не линяє, зносостійкий, має стійкість до пілінгу (тобто зачіпки та затяжки малоймовірні). І має свої особливі відмінності, за що деякі надають йому перевагу перед поліамідом. Цей матеріал м'якіший, має більш виражений блиск, та висихає майже одразу після купання, як на сонці, так і у затінку. 

Меріл (Meryl)

Тканини, виткані з ниток Meryl, і на дотик і на вигляд не відрізняються від бавовни або шовку, але перевершують натуральні по багатьом показникам. У той же час він практично не має недоліків синтетичних волокон. Цей матеріал  забезпечує необхідний баланс між зовнішнім середовищем та тілом: поглинає вологу із середини та виводить її назовні, миттево висихаючи. 

Сенситів (Sensitive)

Має блискучу поверхню, що нагадує шовк, вічкову структуру і володіє мембранними властивостями, зумовленими запатентованою технологією Sensitive. Шукайте цю назву на етикетках купальників, які ви обираєте для басейну, щоб бути впевниними, що ця річ буде довго слугувати в хлорованій воді. 

Еластан (EL)

Він же спандекс, вайрін, еспа, неолан , спанцель, вориння, дорластан, лайнель, клірспан, глоспан, фуджібо, кінгспан, лубелл, мобі-лон, опелон, ройка, вікспан, ацелан та ще багато найменувань запатентованих у різних країнах. Але загалом, це назва еластичних волокон на основі поліуретану.Його має бути не менше 20% - для корекції фігури та довготривалого підтримання у гарній формі і не більше 30, інакше він буде погано пропускати повітря. Чим більше еластану у складі тканини, тим краще купальник тягнеться і облягає фігуру.

Лайкра (Ly)

Це одне із високорозтяжних волокон витримує семиразове розтягнення і негайно повертається до початкового стану. Має підвищену еластичність та формостійкість. З лайкри шиють купальники, дуже щільні, наче "друга шкіра"облягаючі тіло, тонкі колготи, о Тканина не вимагає особливого догляду. Аналогом є спандекс. Купальний костюм із лайкри незамінний на морі і протипоказаний для басейну. 

Поліестер (Pes)

Використовується для недорогих моделей. Він доволі довго висихає, не дуже еластичний та швидко втрачає форму, але тим не менш не піддається впливу хлору, легкий у пранні, не сідає та стійкий до пілінгу.

Бавовна (CO)

Це "дихаючий" матеріал приємний до тіла, але довго висихає, поглинає вологу і зовсім не тримає форму. Тому додавання еластану обов'язкове.

По материалам BurdaStyle

Сатин — глянцевая ткань

САТИН — хлопчатобумажная ткань с блеском, напоминающим атлас. На сегодня это одна из самих дорогих хлопковых тканей. Материя ценна своей гладкостью, атласным блеском и прекрасными гигиеническими свойствами.

История ткани

Сатин появился в Китае в XII веке. Изначально для ткани использовался только натуральный шелк, поэтому основным ее применением был пошив церемониальных и праздничных одежд. В 1850 году, был запатентован процесс производства ткани, имитирующей шелк из хлопковых волокон. Благодаря своей схожести с атласом, материя и получила название «сатин». В начале XX-го века, материал применялся для пошива женского нижнего и постельного белья.

Состав и свойства

Как правило, сатин – ткань, состоящая из 100% натурального хлопка. Иногда для пошива одежды используется материя с незначительной примесью эластана. Натуральность сырья, используемого в производстве материи, а также особенности плетения, придают сатину массу приятных и полезных свойств:

1. Материал отлично пропускает воздух. 

2. Обладает хорошей гигроскопичностью.

3. У него хорошая теплопроводность.

4. Постельное белье из этой ткани не электризуется, что помогает сохранить прическу в порядке даже во время сна.

5. Материал мало мнется.

6. Сатиновые вещи приятны на ощупь.

7. Хорошо драпируется.

8. Износостойкое и долговечное полотно.

9. Подходит для тех, у кого чувствительная кожа.

10. Не садится после стирки.

Производство

Для производства материи используется мерсеризованный хлопок. Процесс мерсеризации состоит в том, что вначале хлопковые волокна опускают в раствор щелочи, а потом – в раствор с кислотой. После такой обработки волокно получается более прочным, чем изначально, а также лучше поддается крашению. Кроме того, мерсеризация придает хлопковой нити красивый блеск.

Ткань сатин получают путем переплетения крученых нитей. Степень плотности перекручивания нити и определяет силу блеска полотна.

Только одна нить основы на не менее чем четыре нити утка выходит на лицевую сторону полотна. Этот метод ткачества назван «сатиновым». Благодаря этому процессу, материя получает свой характерный глянцевый блеск и гладкость. Плотность переплетения нитей в материи — порядка 90 на квадратный сантиметр.

Готовое полотно отбеливают, после чего подвергают окраске. Сатин можно окрашивать в разные цвета и узоры. Тем более что после нанесения рисунка на полотно, его стирают в специальном фиксаторе, который защищает цвет в течение достаточно большого количества стирок.

Применение и уход за тканью

Сатин используется для пошива самых разнообразных вещей. Прежде всего, это белье, домашний текстиль, подкладки для одежды. Также из этой материи шьют платья, рубашки, блузы, детскую одежду. Кроме того, из хлопкового сатина шьют постельные принадлежности. Стоит заметить, что постельное белье из этой материи очень высоко ценится, ведь оно способно «пережить» порядка 300 стирок, ничуть не теряя своего вида. 

Как ухаживать за всеми этими изделиями Вам расскажут самые лучшие САТИНОВЫЕ  ЭТИКЕТКИ от Компании  АЛЬТАИР!

 

Як винайшли НЕЙЛОН

Чи знали хто і як винайшов нейлон?

Нейлон почав вироблятися в промисловому масштабі компанією DuPont у середині 30-их років 20-го століття. Саме 28 лютого 1935 року американський винахідник УоллісКаразес вперше синтезував нейлон. На розробку нейлонового волокна Уолліс ХьюмКаразерс витратив майже 12 років. До речі, сьогодні патент на нейлон належить компанії DuPont та приносить кількамільярдів доларів на рік!

Уолліс Каразес був родом з Айова (штат США). У своєму штаті він отримав фундаментальну економічну освіту зафахом бухгалтера. Бухгалтерська справа була не його покликанням і він переїхав до Міссурі. Там Уолліс виявив своїнеймовірні таланти в області хімічних відкриттів. Як виявилося, Уолліс мав неймовірний талант природженого хіміка.До речі Уолліс Каразес залишив Гарвардський університет, щоб керувати новою лабораторією компанії DuPont.

У 1924 році в університеті штату Іллінойс він почав вивчати структуру полімерів. Штучний каучук, який віндосліджував, привів його до нових відкриттів. Чотири роки потому, Каразес зі своєю дослідницькою командою очоливлабораторію DuPont.

Широкій громадськості про винахід нейлону було оголошено лише 27 жовтня 1938року.

Існує версія, що слово «нейлон» походить від назв міст Нью-Йорк і Лондон (NYLON =New York + London). Також зустрічається думка, що це слово - абревіатура відЛабораторія органічних нітросполук Нью-Йорку. Однак достовірних відомостей про ценемає.

Цікавий факт! У 30-их роках 20-го століття парашутний шовк імпортували з Японії,  але знаменитий хімік Каразесвирішив проблему створивши штучний шовк.

На жаль життя хіміка закінчилася трагічно. Всього рік потому, після отримання патенту на нейлон він покінчив ізсобою.

За своє життя Уолліс Каразес мав більше 50 патентів, окрім нейлону він винайшов також неопрен. Його по правуназивають батьком штучних полімерів. Варто зазначити, що на початку 20-го століття природні волокна були єдинимдоступним для ткацтва матеріалом.

Доля ж нейлону з 1931 року складалася дуже вдало. Нейлон знайшов багатостороннєзастосування і міцно зайняв лідируючу позицію на ринку хімічних волокон. З нейлону почалиткати килими, парашутний шовк, жіночі панчохи та інше.

Вже в 1939 році перші в світі нейлонові панчохи поступили в продаж в одному з універмагівУілмінгтону (США). Нейлонові панчохи сталі сенсацією. Вже через півроку в Нью-Йорку заодин тільки день розпродажу було продано 5 мільйонів пар нейлонових панчох.

Нейлон відмінно зарекомендував себе і в швейній галузі, в тому числі і для виробництва етикеток для одягу. Нейлоновіетикетки виробники одягу стали вшивати у свої вироби, оскільки етикетки з нейлону дуже міцні, мають відміннийтоварний вигляд і надовго зберігають свою інформаційну функцію про одяг на якому вони знаходяться.