пятница, 18 ноября 2016 г.

ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ

Лялька-мотанка є не лише предметом гри та творчості, але й реліктом культу та оберегом. Лялька, яка знаходиться в домі, уособлює його дух, є його Берегинею.

Основи української народної іграшки започатковано ще в період Трипільської культури. Найдавніша лялька, знайдена на території України, походить з Ольвії. Це невелика скульптурка з жовтої глини з рухомими кінцівками. 

Для виготовлення іграшок використовувалися природні матеріали - дерево, глина, солома, рогоза, тканина, а згодом - листя кукурудзи. До початку XX століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками і сорочками, клали туди власноруч виготовлених ляльок-мотанок.

Сьогодні, коли мода на етніку знов у фаворі, дуже важливо розуміти, що у кожної ляльки була своя чітко визначена форма та призначення.

Так, наприклад, кувадки – це прості маленькі ляльки, які виготовлялися для немовлят і заміняли на колисці брязкальця. Вважалося, що нитка з кувадками захищає дитину від злого ока.
 Поради для виготовлення ляльки-мотанки 1/1
Лялька-багаторучка, ще відома під назвою Пилипівка, мала допомагати господині у хатніх справах. Кожна рука такої ляльки виконує загадані бажання, зв’язані з домашніми обов’язками. Також на неї було зручно зав’язувати стрічки для нагадування про невиконану справу.

Лялечка-круп’яничка (зерновушка) приносила в дім достаток, благополуччя, допомагала досягти успіхів на роботі.
Існують правила, яких треба дотримуватися під час виготовлення текстильної ляльки-мотанки. Ці правила є важливими, якщо ви хочете не лише іграшку, але й оберіг.

  1.  Для виготовлення ляльки бажано використовувати не нові тканини, а шматки з одягу доброзичливої та здорової людини. Для дітей мотанку потрібно робити з одягу мами.
  2. Ляльку потрібно мотати за рухом сонця, щоб вона приносила щастя та удачу. Головою ляльки-мотанки можуть бути як намотані по спіралі шматки тканини, що є символом плинності життя і руху, розвитку по спіралі, так і горішок, що є символом мудрості.
  3. Лялька-мотанка безлика або з хрестом на обличчі. Викладений з різнокольорових ниток хрест – це давній солярний знак. Він робиться з яскравих кольорів.
  4. Якщо лялька символізує юну дівчину, то її волосся повинно бути заплетеним в одну косу, голова не покрита хусткою – на ній лиш зав’язана пишна стрічка з бантом на потилиці. Якщо вплести в косу стрічку - це буде означати, що дівчина на виданні. Стрічка, вплетена в півкосу свідчить, що дівчина засватана. Для дорослої жінки волосся мотанки прикрашалося хусткою. Для нареченої – вінком.
  5. Лялька-мотанка робиться за один раз. Одяг можна виготовити і пізніше, а от сам тулуб слід зробити зразу.
  6. У ляльку треба вкладати позитивні наміри й думки. Тоді вона принесе добро своєму майбутньому власнику.
  7. При виконанні ляльки-мотанки не використовується голка. Але якщо лялька має художньо-естетичне значення допускається використання голки для оздоблювання її одягу.
  8. Мотанка символізує долю людини, тому на ній не повинно бути вузликів, бо саме такий "вузол" може утворитися на долі.
  9. Якщо лялька робиться на добробут і здоров’я родини – для її одягу підбираються червоно-зелені відтінки, для успіху у фінансових справах – зелені та золотисті, для щастя у коханні чи подружньому житті – червоні, рожеві, помаранчеві кольори, для успіху у творчості – блакитні.
  10. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний оберіг від нещастя і хвороб.
 Поради для виготовлення ляльки-мотанки 1/1

 У статті використані фотографії авторських робіт майстра Оксани Турти.
Джерело: kievvlast.com.ua

вторник, 8 ноября 2016 г.

ІСТОРІЯ ОДЯГУ: ЯК ВИНАЙШЛИ ДЖИНСИ...

Чий гардероб сьогодні обходиться без джинсів? Напевно, нічий.
Вони настільки різноманітні й різнопланові, що їх можна вдягти з діловим жакетом, піти в них на вечірку чи кіно, та навіть в похід у гори податися. Неможливо уявити, що людство могло залишитися без джинсів.
Джинсовий одяг вже більше 300 років служить людству вірою і правдою. Джинси швидко завоювали популярність у всьому світі, пройшовши довгий шлях від частини гардеробу для різноробочих і золотошукачів до культового одягу, лінії якого зараз випускає практично кожен популярний бренд. «Первістки» джинсів були дуже віддалено схожі на сучасні і мали назву «комбінезон». Зроблені вони були з коричневої парусини. 
Цікаво, що перші джинси коштували лише 1 долар 46 центів.
етикетка на джинсах це важливо
Спочатку джинси завоювали серця лісорубів, фермерів і ковбоїв завдяки своїй низькій вартості та міцності. А вже у період Другої світової війни джинси набули великої популярності і стали уніформою для американських військових, які служили в Європі.
Вже у 60-их роках минулого століття шукачі нової моди та дизайнери одягу побачили велике майбутнє джинсів і «джинсова кухня закипіла» .


Джинсовий батько”
етикетки для левайсів
Батьком джинсового одягу став всесвітньо відомий Леві Страусс. В середині 50-х років 19-го століття з Баварії до Америки приїхав невідомий тоді торговець-емігрант Леві Страусс (Леб Страусс).
Він торгував галантерейними товарами та під час Золотої лихоманки в Каліфорнії постачав золотошукачам міцну бавовняну тканину. Страусс отримував тканину з французького міста Німа. Завдяки назві міста тканину тоді називали «serge de Nîmes», і звідси пішло в англійське слово «denim» - груба саржа. Страусс отримував цей полотняний матеріал і для практичності перефарбовував його в синій колір.
джинсові бірки lewis
Пізніше Страусс почав завозити тканину з італійського порту Генуї, на ній був штамп «Genes», тому американці і стали звати вироби з цієї тканини “джинсами”. У 1850 році офіційно з'явився перший джинсовий бренд - Levi's, який став справжнім символом США. Перші “Лівайси” випускалися як робочий одяг та відразу ж стали популярними завдяки своїй міцності та практичності.
В 1880-их роках Леві Страусс став одноосібним представником джинсового ринку. За все своє життя він так і не надів джинси, що зайвий раз підкреслює, що соціальний статус джинсового одягу у той час був украй низький. До речі у перших джинсів була тільки одна задня кишеня, на якій була вистрочена особлива декоративна арка, запатентована Levi Strauss & Co.
lewis кнопки на джинсах
У 1873 році Якоб Дейвіс, кравець з містечка Рено (штат Невада в США), відправив Страусу листа, в якому запропонував разом отримати патент на один дуже корисний винахід для “деніму” за умови розділити витрати, пов'язані з його отриманням. Дейвіс запропонував ставити на кути кишень джинсів металеві заклепки і тепер міцні штани з джинси служили набагато довше. Леві Страусс відчув, яке велике майбутнє стоїть за маленькими круглими заклепками, і відразу ж дав добро. Таким чином, 20 травня 1873 Стpаусс і Девіс були щасливими власниками патенту на джинси с заклепками, а їх “дітище” отримало п'ятикаpманний вигляд і мідні заклепки. Так з'явилися на світ сині джинси, якими ми знаємо їх сьогодні. З 1890 року технологія розміщення заклепок на джинсах стала загальним надбанням, але ім'я її авторів не забуто і по сей день.


Зростання популярності та конкуренція
Популярність джинсів збільшувалася з року в рік. Це призвело до появи нових виробників на ринку джинсового одягу. У штаті Філадельфія невідома компанія відкрила невелике виробництво джинсів з торговою маркою Wrangler. Вона зробила ставку на сільських жителів і не прогадала. Вже через кілька років бренд став настільки популярний серед сільського населення, що почав змагатися за кількістю продажів з колишнім монополістом Levi's. Наступними представниками джинсової промисловості стали Lee і Cooper. Ці марки вже робили акцент на міських жителів, ввівши джинси в повсякденну моду мегаполісів. Таким чином, у 60-их роках 20 століття в США почалася справжня війна за споживача між найбільшими виробниками джинсового одягу.


Модний бізнес
джинса та модаПопулярність джинсового одягу по всьому світу росла, це призвело до того, що модні марки, які не мають свого великого виробництва в цьому сегменті ринку, так само зацікавилися джинсовим одягом. Зацікавилися настільки, що потіснили першопрохідців і засновників джинсової моди. Джинси стали предметом моди. Такий поворот речей був передбачуваним, але сталося це настільки швидко, що очікуваний успіх від виробництва джинсів значно перевищив всі очікування. Використовувалися нові тканини і вигадувалися нові фішки: потертості на колінах джинсів, нашивання стразів, додаткові кишені біля колін, типи шагових швів та багато чого іншого.
женские джинсы
У 1934 році компанія Levi Strauss & Co випускає перші жіночі джинси Lady Levi's ®. Відтепер продукцію Levi's купують не тільки чоловіки, але і світські модниці. Нові джинси стають популярні в усьому світі не залежно від їх соціального стану, доходу, віку та національності покупців. Друга світова війна внесла свої корективи у зовнішній вигляд джинсів - заради економії металу і тканини виробник відмовився від зайвих елементів фурнітури (заклепок спереду, кишень для годинників та деяких ґудзиків). Щоб відрізнятися від інших марок, на фабриках Levi's знамениту арку ззаду малюють фарбою (вона стала офіційним символом бренду в 1943 році).
У 1936 році на правій задній кишені джинсів з'являється невелика червона етикетка з вишитим написом LEVI'S.
У другій половині 20-го століття Levi's впевнено переходить на світовий ринок. У 1967 році перші джинси Levi's з'являються на показах у Москві, Празі та Варшаві. Levi's швидко стає улюбленими джинсами неформальної молоді (хіпі, рокерів, панків) і взагалі символом бунтарського духу.


Джинси в СРСР
Вперше в СРСР побачили джинси під час Міжнародного фестивалю молоді та студентів, які проходив у 1958 році. Ця новинка припала до душі і “просунутій” радянській молоді.
Вже за часів Леоніда Ілліча джинси були центром моди, показником соціального статусу та обов'язковим атрибутом того часу. “Просунута” молодь чудово зналася на відмінностях фасонів і фірм, де саме і які джинси купувати, як вони труться. Розповідали легенди про джинси на яких при натиранні матеріалу дивним чином з'являлися знаки американського долару. Молодь відмінно знала де, в якому кольорі і кількості повинні бути заклепки у справжнього бренду. Якого фасону повинні були бути фірмові лейбли, як швидко визначити підробку від “фірми”.


Джинсова сучасність
джинсовый ярлык левис
Сучасні джинси - обов'язковий предмет гардероба будь-якої сучасної людини. Ціна на них може варіюватися від 20 доларів і досягати кількох десятків тисяч. Джинси - культова річ, яка по праву займає перші рядки популярності, продовжує тріумфальний хід, завойовуючи все нові сегменти модного ринку.
На сьогоднішній день ми маємо величезну кількість різних брендів джинсового одягу. Головне правильно підібрати фасон і комфортно себе в них відчувати. Так що сміливо експериментуйте, адже джинси завжди в тренді. Наприклад, існують випадки коли молодята вже не проти в джинсах і весілля відгуляти.

Цікаві факти про джинси
  • У 1901 році на джинсах торгової марки Levi's вперше з'являється друга задня кишеня.
  • В 1941 році змінився зовнішній вигляд джинсів — на вимогу американських ковбоїв була прибрана мідна заклепка, яка перебувала в області паху. Ця нещаслива деталь “розжарювалась” під час відпочинку біля багаття, що завдавало великих незручностей шанувальникам джинсового стилю.
  • Американські громадяни вже давно вирішили проблему з тим, як правильно підібрати джинси по фігурі і розміру. Сьогодні можна прямо в магазині внести власні параметри в комп'ютер, який після обчислення повідомить покупця, що саме підійде йому більше всього, і відправить індивідуальне замовлення на фабрику. Через три тижні “персональні” джинси будуть готові і будуть коштувати лише на кілька доларів дорожче магазинної вартості.
  • Найдорожчі джинси Levi's були куплені на аукціоні eBay 25 травня 2001. Вони коштували 46.532 долари і були зшиті більше ста років тому.
  •  Вчені Корнельського університету провели незвичайний експеримент. Вони зв'язали одну за однією кілька пар джинсів і підняли з їх допомогою півторатонний фургон Volvo на висоту 7 футів.
  •  Японські вчені разом з дизайнерами розробили джинси, що сповільнюють процес старіння тіла їх володаря. Фахівці з компанії Teijin Wow розробили джинси під кодовою назвою Amino. Ці джинси просочені амінокислотами, що сповільнюють процес старіння, зволожують шкіру та захищають її від бактерій. Дослідження показали, що ці джинси зберігають свою ефективність протягом як мінімум двох років. У магазини Японії вже поставили 40 000 пар джинсів, а також планують продажі аналогічних футболок.
  •  Ще одна версія появи джинсів родом із Франції. У 1750 році кравець Джон Хоке створив "Книгу зразків текстильної промисловості Франції", де були описані і зображені вісім моделей штанів, що сильно нагадують сучасні джинси.
  •  Тканина, з якої традиційно роблять джинси, називається "денім", що в буквальному перекладі з французької мови означає "з Німа". Секрет цього матеріалу полягає в особливому переплетенні ниток: зовнішні нитки пофарбовані у блакитний колір, а внутрішні - ні. Ця особливість дає можливість успішно маніпулювати з кольором джинсів і досягти "елегантної потертості", яка так приваблює шанувальників джинсового стилю. Не дарма не офіційне гасло багатьох джинсових торгових марок звучить приблизно так: "Чим довше їх носиш, тим краще вони виглядають".

    Перша джинсова етикетка
    джинсова етикетка фірмова
    Одна з найбільш пізнаваних етикеток у всьому світі, це етикетка джинсів Levi's. Всі напевно бачили її не раз, причому не тільки на джинсах. На етикетці Levi's завжди присутня назва компанії - Levi Strauss & Co та назва міста, де була компанія заснована — Сан-Франциско (США, штат Каліфорнія).

    Сама етикетка була створена в 1886 році, через тринадцять років після початку виробництва джинсів. До цього джинси Levi's від інших джинсових штанів відрізняли тільки кишені укріплені заклепками.

    Напевно Ви помітили на всіх етикетках Levi's зображення двох коней, що намагаються розірвати джинси. Коні тягнуть джинси в різні боки, але джинси залишаються цілими. Ця ілюстрація показує наскільки міцні джинси Levi's і як важко їх порвати. Емблема символізує високу якість пошиву і виняткову міцність тканини. Існує легенда, що такий експеримент дійсно був проведений засновниками компанії Levi's з метою реклами. Досі ніхто не спробував підтвердити або спростувати правдивість цієї історії, та дане зображення назавжди залишилося на шкіряній етикетці Levi's. У кінці 1950-тих для зниження витрат замість шкіри для виробництва етикетки стали використовувати міцний гнучкий картон.

    Сучасні етикетки для джинсів
    праннюэтикетка для стирки джинсов
    До речі, виготовлення фірмових етикеток, етикеток по догляду, ярликів та шкіряних лейблів займає не малий обсяг виробництва у виробника Лівайсів. Це дуже важливо для Levi's, тому етикетка для компанії стала своєрідним символом якості.
    Щоб підібрати якісні етикетки по догляду для сучасного джинсового одягу потрібно враховувати чимало факторів, таких як надійність матеріалу для етикетки, стійкість фарби для неї, та найголовніше — способи обробки джинсових виробів на виробництві.
    Підбираючи етикетки для джинсових виробів чи інших виробів, що підлягаю аналогічній обробці, наші спеціалісти рекомендують звернути увагу на спеціальний тип стрічок для виготовлення етикеток — поліестр «Stone Wash». Поліестер «Stone Wash» - спеціальний тип поліестрової стрічки, що використовується для виробництва етикеток по догляду за одягом, який піддається пранню типу Stone Washing, промисловому (Industrial) пранню, обробці різними хімічними реактивами, а також передбачає високо температурну обробку та промислове фарбування виробів у виробничому циклі.
    Етикетки з поліестеру «Stone Wash» витримують всі описані вище технологічні процеси виробництва при цьому на 100% зберігають свою інформаційну функцію, практично не змінюють колір своєї основи і не вбирають у свою структуру шкідливі хімічні речовини, що використовуються при обробці виробів.

    знаки по уходу на джинсовой этикеткеВиробники джинсів Levi's мають за ціль звернути увагу володарів джинсів на проблеми екології Землі, тому на джинсових етикетках по догляду вони розмістили наступний текст:
    Етикетки по догляду для збереження нашої планети
    • прати рідше
    • прати в холодній воді
    •  сушити в розгорнутому вигляді (що б менше прасувати)
    • зробіть вклад в добре діло

    понедельник, 7 ноября 2016 г.

    ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О ШТРИХ-КОДЕ

    штрихкоды на бирках

    В 1948 году Бернард Сильвер, аспирант Института Технологии Университета Дрекселя в Филадельфии (штат Пенсильвания, США), услышал, как президент местной продовольственной сети просил одного из деканов разработать систему, автоматически считывающую информацию о продукте при его контроле. Сильвер рассказал об этом друзьям — Норману Джозефу Вудланду и Джордину Джохэнсону. Втроём они начали исследовать различные системы маркировки. Их первая работающая система использовала ультрафиолетовые чернила, но они были довольно дороги, а кроме того, со временем исчезали.
    штрихкода на бирках и этикеткахУбеждённый в том, что система реализуема, Вудланд покинул Филадельфию и перебрался во Флориду в апартаменты своего отца для продолжения работы. Его следующее вдохновение неожиданно дала Азбука Морзе — он сформировал свой первый штриховой код из песка на берегу. Как он сам сказал: «Я только расширил точки и тире вниз и сделал из них узкие и широкие линии». Чтобы прочитать штрихи, он приспособил технологию саундтрек (звуковой дорожки), а именнооптический саундтрек, используемую для записи звука в кинофильмах. 20 октября1949 года Вудланд и Сильвер подали заявку на изобретение. В результате ими был получен патент США № 2 612 994, изданный 7 октября 1952.
    Правда, со времени получения патента до внедрения технологии прошло целых 22 года.
    Эти узнаваемые черно-белые линии, однако, впервые появились на товарах в американском магазине в далеком 1974 – до этого времени не существовало лазерных технологий, чтобы считывать штрих-коды.
    штрихкода на бирках и этикетках26 Июня 1974 года в 8:06 утра в далеком городке Трой (штат Огайо) была сосканирована пачка жвачки Wrigley's Juicy Fruit.
    До поры до времени универсальная система штрих-кодов не получала одобрения в других странах, поскольку разные производители предпочитали разные системы учета продукции и идентификации своих товаров. Далеко не все приняли штрих-код без возражений. Например, некоторые производители вина отказываются размещать штрих-код на бутылке «из-за эстетических соображений».

    Сейчас сложно представить розничную торговлю без штрих-кодов. Но не только ими ограничивается их применение. За 60 лет штрих-коды распространились на склады для маркировки грузов и ячеек хранения, на производство для прослеживания продукции, инструментов и материалов, в учреждения для проведения инвентаризации, в аэропорты (каждый посадочном талон оснащен штрих-кодом), в здравоохранение - для сбора инструментария на операцию и для контроля правильности выдачи лекарств пациентам, в коммунальный и банковский сектора, в библиотеки, да и много еще куда.
    Использование штрих-кода позволяет значительно ускорить процессы ввода информации и идентификации объектов, сокращая при этом количество ошибок в сотни и тысячи раз. Первые штрих-коды хранили порядка 11 ACSII символов. Современные штрих-коды могут хранить до 2КБ информации.
    штрихкод не только на этикеткахСегодня штрих-код – это визуальный образ, который неразрывно связан с современной культурой. Им даже украшают себя. Например, штрих-код вытатуирован не теле американской певицы Pink. В мире насчитывается более 5 млн индивидуальных штрих-кодов.

    Интересные факты о штрих-коде:

    • жевательная резинка Wrigley’s с первым в мире штрих-кодом хранится в музее Смитсоновского института.
    • Ни один штрих-код не содержит трёх шестёрок в своем коде. Вместо шестерок используются три разделительных знака, визуально похожие на кодовое обозначение числа 6.
    • Штрих-код одинаково распознаётся как в фотографическом позитиве, так и в негативе.
    • Знак «>» в конце штрих-кода ничего не обозначает.



    Если Вам понравилась данная статья, расскажите о ней Вашим друзьям и коллегам!



    понедельник, 24 октября 2016 г.

    Тайны деревянного сундука...

    Разглядывая старые вещи на бабушкином чердаке, ты словно оказываешься в каком-то другом мире. Мало того, что всё вокруг буквально дышит историей, так еще и предназначение многих предметов неясно. Теперешнее поколение вряд ли сможет догадаться, что же находится внутри этого изящного деревянного сундучка. Зато люди постарше должны сразу же вспомнить его содержимое.
    6_result
    Да-да, в таких футлярах продавались ручные швейные машинки Подольского механического завода, которые еще лет тридцать назад были чуть ли не в каждой семье. 
    2_result
    Оказалось, что свою историю подольские швейные машины ведут еще с дореволюционных времен, а их прототипами стали изделия знаменитой фабрики «Зингер»! В те времена был расцвет стиля модерн, и даже самые обычные вещи и предметы производители старались максимально украсить.
    Можно было часами рассматриваить замысловатые цветные узоры на черном лакированном корпусе и ажурный орнамент, которым были щедро украшены металлические детали.
     Компания «Зингер» была основана в 1851 году и вскоре стала крупнейшим производителем швейных машинок. Продукция этой американской фирмы была известна во всём мире. Но к началу XX века поставлять швейные машинки из-за океана стало невыгодно, ведь появилось множество конкурентов, предлагающих похожие изделия за меньшую цену. Тогда руководство компании «Зингер» решило основать производство швейных машинок в Подмосковье. 
    Для этой цели была выкуплена земля в городке Подольске. В то время это было совсем маленькое поселение, насчитывавшее всего 5 тысяч жителей, поэтому строительство нового завода обошлось сравнительно дешево. Буквально под боком была железная дорога, что делало расположение фабрики чрезвычайно выгодным. Всего за десяток лет новый завод «Зингера» стал одним из крупнейших в Европе. Перед началом Первой мировой войны фабрика выпускала 600 000 швейных машинок в год! Только на территории СССР было свыше 3 000 фирменных магазинов компании, к тому же машинки отправляли клиентам по почте. Продукция «Зингера» высоко ценилась и за рубежом. Подольские машинки охотно раскупались как в европейских странах, так и в Китае, Японии и Персии.  В Санкт-Петербурге был построен роскошный офис компании, который и сейчас украшает собой Невский проспект. Помимо своей красоты, здание могло похвастаться целым рядом передовых технических новшеств, удивлявших горожан в начале XX века, начиная от лифтов и заканчивая автоматической очисткой крыши от снега.
    11_result
    Кстати, именно в этом здании ныне расположен офис компании «ВКонтакте»!
    12_result
    К счастью, оборудование завода удалось сохранить, и в 1923 году производство швейных машинок «Зингер» было восстановлено. Только теперь они выпускались под названиями «Госшвеймашина» и «ПМЗ» (Подольский механический завод). Конструкция швейной машинки «Зингер» оказалась настолько удачной, что производство подобных машинок продолжалось на протяжении нескольких десятков лет фактически без изменений! Даже декор остался практически тем же, а модные узоры начала XX века стали фирменной особенностью подольских изделий. 
    5_result  13_result
    Кстати, со старинными швейными машинами связано множество легенд. Согласно одной из них, в 1998 году компания «Зингер» объявила о поиске своих машинок с серийным номером, начинающимся с единицы. По слухам, счастливого обладателя такого раритета ожидает вознаграждение в размере от 30 тысяч до миллиона долларов, поэтому антиквары принялись массово скупать машинки. Официального подтверждения этому нет, но, как говорится, дыма без огня не бывает… По другой легенде, ранние образцы  «Зингеров» содержали в себе ценный металл палладий. А недавно даже появился слух, что в оригинальных иглах раритетных машинок находится редчайшее вещество — красная ртуть! 
    Как видите, старые швейные машинки — это гораздо больше, чем простой инструмент.

    Источник: http://vmirechudes.com/vot-pochemu-antikvary-ustroili-nastoyashhuyu-oxotu-za-starymi-shvejnymi-mashinkami/ .

    среда, 19 октября 2016 г.

    КАК ВЫБРАТЬ ЛЕНТУ ДЛЯ ПЕЧАТИ ЭТИКЕТОК?



           При правильном выборе текстильной ленты, Ваши этикетки даже при многократных    стирках в бытовых стиральных машинах, а также химчистках, будут служить долго, и  выполнять своё предназначение на 100%.

    Для производства этикеток используют специальные ленты   
    - нейлон,  сатин  или  полиэстер.




    Картинки по запросу термотрансферный нейлон для печати этикеток
    Н Е Й Л О Н   ТЕРМОТРАНСФЕРНЫЙ используется для изготовления одно- и двусторонних этикеток по уходу, которые пришиваются к одежде с одного края.
    Преимущества использования нейлона для печати этикеток:
    • плотный, прочный материал с идеально ровной и гладкой поверхностью;
    • снижает накопление статического электричества при контакте с телом;
    • края нейлона не распускаются;
    • выдерживает “домашние” стирки до 80*С;
    • хороший вид, длительный срок использования и читабельность информации на протяжении всего срока эксплуатации изделия

    Картинки по запросу САТИН для печати этикеток АЛЬТАИР
    С А Т И Н  — тканый материал, имеющий перламутровый отблеск, который нравится как самим производителям одежды, так и их клиентам. Рекомендуется для маркировки белья, детских вещей, домашнего текстиля и другой одежды, которая имеет прямой контакт с телом человека. 
    Преимущества использования сатина для печати этикеток:
    • прочный,  но  мягче нейлона;
    • имеющий красивый отблеск, который подчеркивает "фирменность" изделия;
    • не царапает тело и элементы одежды;
    • возможно использование этикеток с тканым краем и ультразвуковой поперечной порезки этикеток, что исключает сатание волокон свободного края этикетки
    НАИБОЛЕЕ КОМФОРТНЫЙ ТИП ЭТИКЕТОК - ЭТО САТИНОВЫЕ ЭТИКЕТКИ С ТКАНЫМ КРАЕМ  И УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ПОПЕРЕЧНОЙ ПОРЕЗКОЙ. ЭТО, ПО МНЕНИЮ СПЕЦИАЛИСТОВ, САМЫЕ КОМФОРТНЫЕ ЭТИКЕТКИ ПО УХОДУ ЗА ИЗДЕЛИЯМИ, СУЩЕСТВУЮЩИЕ В МИРЕ!

    Картинки по запросу полиэстер для печати этикеток
    Картинки по запросу полиэстер для печати этикетокКартинки по запросу полиэстер для печати этикеток
    П О Л И Э С Т Е Р — используется в производстве этикеток по технологии «hot stamp» (гарячее тиснение). Эта технология печати является наиболее давней и менее гибкой, чем термотрансферная печать, т.к. для нее требуется предварительное изготовление металлического клише.
    Полиэстер "Stone Wash" - тип ленты, используемый для изделий, которые подвергаются промышленной стирке Stone washing, обработке хим. реактивами и т.п.
    Преимущества использования полиэстра для печати этикеток:
    • Хорошо держат форму, устойчивы к любым внешним воздействиям;
    • При печати на полиэстре отлично видно текст и изображение очень мелкого размера;
    • Рекомендуется при производстве этикеток больших тиражей, а также этикеток с текстом и изображением очень мелкого размера.


    ДЛЯ ТОГО, ЧТОБЫ ВЫБРАТЬ ПРАВИЛЬНЫЕ ЭТИКЕТКИ ВАМ  НЕОБХОДИМО: заранее дать нам информацию, какой обработке будут подвергаться Ваши изделия при производстве и дальнейшей эксплуатации.
    НАШИ  СПЕЦИАЛИСТЫ ПОДБЕРУТ:  точную комбинацию материалов для изготовления нужных Вам этикеток.
    Картинки по запросу ЛЕНТЫ ДЛЯ ПЕЧАТИ ЭТИКЕТОК САТИН


          У НАС ВЫ ВСЕГДА МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ:  
    • БЕСПЛАТНУЮ КОНСУЛЬТАЦИЮ
    • ОБРАЗЦЫ 
    • ЛЕНТЫ ДЛЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ЭТИКЕТОК 
    • ГОТОВЫЕ ЭТИКЕТКИ
    ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------